Стамбул - одне з найбільших міст світу, тут живе близько 15 мільйонів чоловік. Розташований на берегах протоки Босфор і на берегах Мармурового моря на півдні. Основна частина міста знаходиться в Європі, менша - в Азії.
Через унікальне географічне розташування та мале число мостів між частинами міста, розділених водою, основний вид транспорту - пороми.
У Стамбулі є метро, трамваї, фунікулери, але для пересування містом вам доведеться робити багато пересадок.
Ми відвідували Стамбул 2 рази (1 день у 2008 році і 2 дні у 2012 році). Оптимальний час на відвідини міста - 3-4 дні в залежності від вашої фізичної форми.
Зупинитися найкраще в районі Султанахмет, ми вибрали цей готель, який зручно розташований біля трамвайної лінії, заблукати неможливо. Трансфер до готелю замовили за 25 євро (на таксі буде трохи дешевше), а в аеропорт - за 10 євро (надають мікроавтобус). Номер коштує 53 євро зі сніданком.
У деяких готелях у центральній частині міста (не в нашому) є ресторани й тераси на даху, звідки відкривається вид на місто і Босфор.
Хоча перший день буде тільки пішохідним, не забудьте купити Акбіль (Istanbul card) і покласти на нього гроші для оплати проїзду в міському транспорті. Запитайте на рецепшені в готелі, де можна купити Акбіль поруч.
Таксі у Стамбулі їздять по лічильнику, якщо його не включили - просіть включити. Якщо їхати по лічильнику і таксист чесний, то вийде досить недорого. Але часто буває, що намагаються надурити, причому не обов'язково туристів, місцевих теж.
У перший день потрібно прогулятись у центрі й подивитись обидві головні мечеті: Собор Святої Софії (Айя-Софія) і Блакитну мечеть (Султанахмет), ми відвідали останню. При вході не забудьте зняти взуття.
Між мечетями розташована площа Іподром (Султанахмет), на якій знаходяться обеліски візантійського періоду і німецький фонтан, подарований місту й султанові Абдул-Хаміду II кайзером Вільгельмом II.
Тут же, біля площі, відвідайте Цистерну Базиліка - підземне водосховище. Розміри споруди - 145 на 65 метрів, ємність - 80 000 кубічних метрів. Стелю цистерни підтримують 336 колон.
Далі шлях лежить у султанський палац Топкапи - головний палац Османської імперії до середини XIX століття (у ньому жили і правили 25 султанів). Палац великий, поруч знаходиться парк Гюльхане, де водяться папуги, тому тут можна затриматися на 2-3 години.
На другий день з самого ранку ми прогулялися по Галатському мосту. Рибалки на мосту - це своєрідна пам'ятка міста. Ловлять тут завжди, в будь-яку погоду. Риби так багато, що часто можна побачити, як витягують відразу по 3-4 штуки. Сам міст двоповерховий, на нижньому поверсі розташовані ресторани.
Прямо біля виходу з причалу через дорогу ми сіли на автобус №15 (будь-який) і поїхали до зупинки Küçüksu. Тут розташований маленький павільйон-палац Кучуксу. Походити навколо палацу можна безкоштовно, місця там мало, але будівля красива. Всередину ми не заходили.
Від палацу ми пройшлися трохи в сторону від центру до Анатолійськой фортеці (Anadolu Hisarı). Фортеця розташована серед міської забудови, тому особливого інтересу не представляє.
Біля фортеці ми сіли на автобус №15 і поїхали назад, в сторону Üsküdar до зупинки Beylerbeyi Sarayi, де розташований палац Бейлербейі. Сфотографувати сам палац можна тільки з кораблика, всередині фотографувати заборонено, але палац гарний. Англійського екскурсовода не було, тому ми пішли з іспанським, благо слова омбрес, мухерес, пуерта і мадре де султан ми зрозуміли =) Екскурсія коротка, хвилин 20-25. У парку є цікаве скляне кафе, де ми випили турецької кави.
Повернувшись на зупинку, ми знову сіли на автобус №15 і поїхали далі, в сторону Üsküdar до зупинки Kuzguncuk. Тут знаходиться невеликий цікавий райончик з кольоровими дерев'яними будинками. Опис пішохідної екскурсії можна подивитися тут (англійською). Відразу за зупинкою є невелике кафе, де можна перекусити салатами, омлетами й тостами (готують швидко).
Знову на 15-му автобусі ми доїхали до Üsküdar і на кораблику переправилися в Kabataş. Пару сотень метрів у бік від центру - і ви біля палацу Долмабахче. Народу тут зазвичай дуже багато. 10 листопада в Туреччині День пам'яті Ататюрка, тому вхід до палацу був безкоштовний. Більш того, це єдиний день року, коли всередині дозволяють фотографувати.
Повернувшись на Kabataş, ми піднялися на підземному фунікулері на площу Taksim, звідки бере початок вулиця Істікляль. Тут розташовані бутіки, ресторани і посольства. Вулиця пішохідна, по ній їздить історичний трамвай.
До вежі Галата ми підійшли приблизно о 16:15, коли сонце починало сідати. Черги ще не було, ми вільно піднялися нагору й подивилися гарний захід сонця. Коли о 17:00 ми спускалися, то в черзі стояло вже близько 100 чоловік.
На цьому ми вже стомилися й поїхали в готель відпочити. Коли стемніло, знову перейшли Галатський міст і прогулялися по набережній біля мосту, подивившись підсвічування протилежного боку.
Далі зловили таксі й поїхали на оглядову площадку Буюк Чамлиджа (Buyuk Camlica), звідки відкривається чудовий вид на місто. Доїхати можна автобусом №11 (A, D або E до зупинки TURİSTİK ÇAMLICA), однак таксі підвозить до самої площадки й коштує не набагато дорожче - 13 лір. Попросивши таксиста почекати, ми пішли дивитися на місто. В цей день проходив міжконтинентальний марафон і Босфорський міст був повністю забитий людьми.
Далі на таксі ми поїхали в Kadiköy, де о 9:50 сіли на пором до Принцевих островів, щоб відвідати головний острів Büyük Ada. Пором іде з Kabataş, тому можна поїхати і звідти. Їхати досить довго, якщо з Кабаташа, то приблизно 1 годину 50 хвилин. Островів декілька і кораблик зупиняється на кожному з них. Ми доїхали до останнього й найбільшого - Büyük Ada. Ці острови для Стамбула як курорт, багато жителів міста мають тут вілли і приїжджають відпочивати. На острові немає автомобільного руху. Ви можете взяти кінну повозку або орендувати велосипед. Маршрути для велосипедних прогулянок дивіться тут.
На острові багато симпатичних дерев'яних будинків, досить безлюдно й дуже гарна природа. У нас було тільки півтори години, тому ми каталися на велосипедах, але сюди варто приїхати на 5-6 годин, піднятися на гору до монастиря, об'їхати на велосипеді довкола острова, а влітку відпочити на пляжах. Вирішили, що прилетимо сюди якось на вихідні з ночівлею.
Повернувшись у Kabataş, ми піднялися на підземному фунікулері на площу Taksim, де пересіли на метро й доїхали до станції 4.Levent. Там розташований хмарочос "Сапфір" з оглядовим майданчиком на даху (ось він). Пройдіть через торговий центр і підніміться на один поверх на ескалаторі, ви побачите касу. Квиток можна купити як на оглядовий майданчик, так і на сеанс 4D-кіно "Політ над Стамбулом". Ми брали тільки на майданчик. Нагорі біля ліфта відразу знайдіть двері на відкритий оглядовий майданчик на даху, щоб не дивитися на місто крізь скло.
Повернувшись на метро в Taksim, ми спустилися на фунікулері в Kabataş і на трамваї поїхали до центру міста Sultanahmet. Там нас чекали чудові краєвиди мечетей на заході сонця.
Потім ми пішли в рибний ресторан Seven Hills, розташований на даху однієї з будівель у центрі (Tevkifhane Sokak No: 8/A 34400 Sultanahmet). Ціни трохи завищені: за два салати, одне основне блюдо, коктейль та чай ми віддали $70. Ресторан розташований на останньому поверсі й на даху. У листопаді на даху нікого не було, тому після вечері туди можна піднятися й насолодитися видом на місто.
- Провести більше часу на Принцевих островах - Фортеця Румелі - Круїз по Босфору, фортеця Йорос (Ceneviz kalesi) і Йогуртове місце Канлиджа (Kanlıca) - Набережна Мармурового моря від району Фенербахче (Fenerbahçe) до Бостанджи (Bostancı) - Парк Міхрабад (Mihrabad korusu) - Палац Чираган, п'ятизірковий готель мережі Kempinski - Фортеця Едікюле (Yedikule)
