Бад-Зальцдетфурт

Про це містечко ми ніколи раніше не чули, заїхали, прогулятися у вільний день. З цікавого відзначимо дуже якісну реконструкцію центральної частини старого міста.

Місцева легенда оповідає про лицаря зі Штейнберга (Steinberg), який заблукав у своїх великих лісових угіддях під час полювання на оленя. Відчуваючи спрагу, він напився з джерела, яке знайшов у цих краях. На його подив, вода виявилася не прісною, а солоною. У ті часи кухонна сіль була затребуваним і цінним товаром, і лицар одразу усвідомив, яке багатство може принести йому це відкриття. За допомогою солеварів він розчистив ліс і заснував поселення, перша згадка про яке відноситься до початку 13 століття.

Після наполеонівських воєн продажі солі стагнували, а після приєднання Ганноверського королівства до Пруссії 1866 року впали до нерентабельного рівня. Місто шукало нові варіанти для заробітку і почало будувати купальні з солоною водою. Відкриття курорту відбулося 28 травня 1857 року, в день народження тодішнього короля Ганновера Георга V.

До 1880-х років курорт уже приймав близько 3000 гостей щорічно, і місця в приватних будинках було вже недостатньо, тому було побудовано, так званий, «мебльований будинок» Gildehaus. Не знаю точно його роль, може готель?


Ще одна красива споруда тих років, це готель Kronprinz (1898/99).




Протестантська церква Святого Георгія була перебудована в готичному стилі після пожежі 1695 року.




Ще будинки на центральній вулиці, вздовж річки, на багатьох написані дати побудови. Враховуйте, що численні пожежі XVII - XVIII, знищили більшу частину міських будівель.








У курортному парку розташовані дві градирні, побудовані приблизно в середині XVIII століття, які діють донині. По всій країні залишилося всього близько 30 діючих градирень.


















Потяги проходять прямо через курортний парк.


Дитячий садок


Два жіночі туалети в парку і один чоловічий, правильне рішення.


На початку XX століття були знайдені поклади калійної солі і почався її видобуток. Завдяки коштам калійних заводів, вдалося подолати післявоєнну житлову кризу, коли в Бад-Зальцдетфурт приїхала велика кількість німців зі Східної Німеччини. Калійний рудник закрили 1992 року з економічних причин, хоча його запасів вистачило б ще на багато десятиліть. З цього часу видобуток солі в Бад-Зальцдетфурті припинився.

Як дістатися: парковка 52.071528, 10.018778. Є залізнична станція Bad Salzdetfurth.