Дивно, але Берлін досить часто не сприймається масовим туристом як туристичне місто. Ми ж свою подорож Німеччиною розпочали саме зі столиці, виділили на неї три дні й анітрохи про це не пошкодували.
Берлін - місто велике, з населенням понад 3,5 мільйони. Місто з трагічною історією, про яку всі знають. Нам навіть важко сказати, чи були в історії ще міста, в яких половина жителів жила в одній епосі, а друга половина - в іншій. Вже лише цим фактом Берлін повинен зацікавити практично будь-якого туриста.
Для відвідування Берліна ми попередньо придбали через Інтернет Berlin Welcome Card, що дозволяє безкоштовно їздити в міському транспорті й отримувати знижки в різних місцях. Карту можна купити й на місці.
Наші маршрути по Берліну можна подивитися на гугл мапс.
Прогулянка в перший день почалася з центрального залізничного вокзалу, який уже сам по собі є визначною пам'яткою. Це найбільший і найсучасніший вокзал Європи. Щоб розмістити всі колії й інфраструктуру на невеликій території, його зробили багатоповерховим, заблукати тут - раз плюнути. Будівництво зайняло 8 років, і відкритий він був до чемпіонату світу з футболу 2006 року. Через вокзал щодня проходить більш ніж 1100 потягів і понад 300 тис пасажирів. З деяких ескалаторів та ліфтів відкривається вид на місто, зокрема на Рейхстаг. Вокзал розташований у декількох метрах від того місця, де проходив Берлінський мур.
Від центральної залізничної станції відходить лінія метро U55, вона дуже коротка, всього 1,4 км, можливо, найкоротша у світі. Доїхати на ній можна до двох станцій - Бундестаг і Бранденбурзькі ворота.
Ми не поїхали на метро й пішли пішки. Під час переходу по мосту Мольтке через річку Шпрею можна спостерігати цікаву картину. Ось до чого доходять люди за відсутності пляжу =)
Уздовж річки проходить набережна з чудовою велосипедною доріжкою.
Перша й головна визначна пам'ятка, що зустрічає нас у Берліні - це Рейхстаг, імовірно, найвідоміша будівля в Німеччині. Будівництво завершилось у 1894 році при Кайзері Вільхельмі II. 27 лютого 1933 року будівля Рейхстагу згоріла внаслідок підпалу. Нацисти звинуватили у підпалі комуністів і використовували цей факт для того, щоб отримати надзвичайні повноваження й розправитися з політичними супротивниками.
30 квітня 1945 року радянські війська взяли штурмом Берлін і підняли на Рейхстазі Прапор Перемоги (цю постановочну фотографію знають усі). На стінах Рейхстагу радянські солдати залишили безліч написів, частина з яких збереглася й була залишена при реставраціях будівлі. У 1947 році за розпорядженням радянської комендатури були видалені написи непристойного характеру і вписано декілька "ідеологічно витриманих". У 2002 році в Бундестазі ставилося питання про видалення цих написів, але більшістю голосів пропозиція була відхилена. Велика частина збережених написів радянських солдатів знаходиться у внутрішніх приміщеннях Рейхстагу, нині доступних лише з екскурсоводом за записом.
Після війни й будівництва Берлінського муру Рейхстаг опинився на Західній стороні і був відновлений. Після об'єднання Німеччини 20 червня 1991 року Бундестаг у Бонні (столиця ФРН) приймає рішення переїхати до Берліна в будівлю Рейхстагу, яку вирішили реконструювати. У травні 1995 року рада старійшин Бундестагу після тривалих дебатів приймає рішення звести сучасний скляний купол.
Купол Рейхстагу є одним з чудес Берліна. Завдяки ньому Бундестаг став найбільш відвідуваним парламентом у світі. Відвідувати купол у перший день ми не планували, та й черга серед дня була вже великою, тому пішли далі.
Праворуч розташований парк Великий Тіргартен. Парк величезний, з іншого його боку - берлінський зоопарк. Тут є меморіал полеглим радянським воїнам, велика колона в центрі, на яку можна піднятися, і незвичайне поле з каменями. Камені - проект Global Stone мандрівника Wolfgang Kraker von Schwarzenfeld, який здійснив кругосвітню подорож на трищогловому кораблі "Пегас" і на кожному континенті знайшов по парі каменів. Камені відполірували й один з кожної пари залишився у себе на батьківщині, а другий привезли в Тіргартен. Камінь з кожного континенту щось символізує.
Йдучи вздовж парку, ми виходимо до Бранденбурзьких воріт. Це одна з небагатьох збережених старовинних споруд у Берліні (1788-1791). Нарівні з Рейхстагом є символом Німеччини. На зворотному боці німецьких монет по 10, 20 і 50 центів зображені саме ці ворота.
Йдемо далі, підходимо до величезного поля з кам'яних плит, їх тут 2700. Це меморіал жертвам Голокосту в Берліні. Ставлення у багатьох німців до цієї споруди за 25 млн. євро таке ж, як і у багатьох українців до меморіалу жертвам Голодомору за 75 млн. євро.
Йдемо далі й виходимо на Потсдамер платц. Тут проходило найбільше міське будівництво 20 століття. Найзнаменитіші архітектори світу перетворили пустир на футуристичне місто зі скла та бетону. На площі знаходиться шматок Берлінського муру "для туристів", а також дуже незвичайна будівля Соні-центру. Сюди варто прийти ввечері та подивитися на підсвітку.
Йдемо далі, повертаємо на вулицю Нідеркірхерштрасе, де знаходиться єдиний збережений у центрі міста залишок Берлінського муру. Перекопаний пустир за парканом - місце колишньої штаб-квартири гестапо.
Берлінський мур довжиною 155 кілометрів було зведено у 1961 році. Він став символом "холодної війни" майже на 30 років. За цей час було здійснено понад 5000 успішних втеч із НДР у ФРН. У 1990 році рок-гурт Scorpions випустив пісню "Wind of Change", присвячену падінню муру. Композиція стала гімном возз'єднання Німеччини.
Йдемо далі, проходимо повз берлінський аероліфт (Berlin High Flyer). Повітряна куля піднімає вас на висоту 150 метрів. Оскільки сонце було досить яскравим, ми вирішили прийти в один з наступних днів ближче до вечора.
Наступний цікавий пункт — КПП Чарлі (Checkpoint Charlie): прикордонний контрольно-пропускний пункт на вулиці Фрідріхштрассе у Берліні, створений після поділу міста Берлінським муром. Ви могли бачити це місце у фільмі "Восьминіжка", де його перетинав Джеймс Бонд у виконанні Роджера Мура (відео).
По дорозі постійно зустрічаємо скульптури ведмедів. Їх усіх звуть Бадді. З'явилися вони у 2001 році як ініціатива двох студентів, просто щоб підняти настрій городянам. Проект був підтриманий містом і зараз на вулицях стоїть понад сотня ведмедів Бадді. До речі, назва Берлін походить від слова "ведмідь", так що це ще і символ міста.
Не пропускаємо Дівочий міст - найстаріший зі збережених мостів Берліна і єдиний розвідний міст у місті. Він буде ліворуч у місці перетину річки. А ми пішли далі направо по найпівденнішій і найзеленішій частині острова вздовж річки. Подивилися красиві будиночки на набережній і знайшли цікавий сміттєвий бак. Орієнтир - ось цей міст, ідіть до нього.
На музейному острові, як ви можете здогадатися, розташована велика кількість різних музеїв. Ми музеї не відвідували і, обійшовши південну частину острова, потрапили до кварталу Ніколайфіртель - найстарішого історичного кварталу Берліна. Він обмежений вулицями Ратушна (Rathausstraße), Шпандауер (Spandauerstraße) і Мюлендамм (Mühlendamm). Під час Другої Світової Війни був майже повністю зруйнований і відновлений у довоєнному вигляді до 750-річного ювілею міста.
До речі, на всіх світлофорах у Берліні ось такі кумедні чоловічки. Психолог Карл Пеглау отримав у 1961 році завдання від міністерства транспорту НДР розробити такий спосіб регулювання руху, який би дозволив знизити кількість аварій. Він розробив Ампельманна. Після об'єднання Німеччини всі символи НДР поспішно видалялися. Така ж доля спіткала й Ампельманна, який до того ж не відповідав стандартам Євросоюзу. Але масові демонстрації й акції протесту змусили Бундестаг залишити його. Що цікаво, ми знаходили Ампельманна в невеликих містечках західної Німеччини.
Виходимо на площу перед телевізійною вежею. На вежі є оглядовий майданчик, але ми туди не піднімалися з двох причин. По-перше, ми вже відвідали дві інші оглядові в Берліні, а по-друге, ми знали, що знаходитися можна тільки за не дуже чистим склом, тому нормальні фотографії зробити непросто. Хоча краєвиди згори, судячи з фотографій, гарні (панорама з телевежі).
Подивившись Александрплатц, ми пішли до Хакських дворів. Це одне з незвичайних місць Берліна, комплекс будівель початку ХХ століття з фасадами ар-деко на площі Хакешер-маркт, з'єднаних між собою галереями, з дворами-колодязями всередині. Зараз тут знаходяться модні архітектурні та дизайнерські бюро, піар-агентства, бутіки. Головне правило тут - бродити по різних закутках, шукати цікаві місця. Ми знайшли їх немало.
Після прогулянки Хакськими дворами вже вечоріло. Ми сіли на метро й поїхали на станцію Wittenbergplatz, біля якої знаходиться універмаг KaDeWe. Універмаг багатоповерховий, на верхньому поверсі розташований продуктовий відділ, який нас і цікавив. Магазин елітний, продукти найвищої якості, але і ціни в півтора-два рази вище за звичайні. Купили різних свіжих соків, випічки й поїхали в готель. Так закінчився перший день.
Наступного дня ми поїхали на восьму годину ранку до Рейхстагу та відвідали купол. По дорозі з вікна міської електрички добре видно величезне графіті.
Повернувшись, ми доїхали на S-Bahn з Потсдама відразу на Александрплатц і пішли гуляти головним бульваром Берліна Унтер-ден-Лінден. Назва перекладається з німецької як "під липами", відповідно, вулиця отримала свою назву через липові дерева, що ростуть на ній.
На перехресті з вулицею Шпандауерштрасе ми звернули праворуч і відвідали берлінський акваріум SeaLife. Акваріумів ми вже відвідали чимало, але в цей зайшли через Аквадом, що був недавно споруджений. Це найбільший у світі акваріум циліндричної форми. Він знаходиться у берлінському фешенебельному готелі Radisson Blu та містить близько 900 000 літрів води і 2600 видів риб! Усередині знаходиться ліфт, на якому можна покататися.
Пішли далі через Музейний міст, відпочили на траві перед Кафедральним собором. Дійшовши до вулиці Фрідріхштрасе, повернули ліворуч. Пройшовши цією вулицею трохи вперед, знайшли універмаг Галерея Лафайєт (Quartier 207). Будівлю проектував Жан ??Нувель, архітектор паризького Інституту арабського світу. Вийшла скляна коробка з величезною воронкою, дуже незвично.
В останній день ми з ранку залишили речі в камері схову на вокзалі й поїхали в район Кройцберг, де гуляли до обіду. Дуже сподобався парк Вікторія. Дійшовши до станції метро Прінценштрасе, проїхали до станції Schlesisches Tor і пішки перейшли річку по старовинному мосту Oberbaumbrücke. З залізничної станції Варшауерштрасе, що знаходиться вже у Східному Берліні, поїхали на головний вокзал.
На цьому наша прогулянка Берліном закінчилася. З невідвіданих, але цікавих об'єктів залишилися:
- Вулиця Курфюрстендам - Берлінська телевежа - Берлінський зоопарк - Палац Шарлоттенбург - Аеропорт Темпельхоф - Єврейський музей і Єгипетський музей - Вулиця Ораніенштрасе в районі Кройцберг і ресторан Hasir, де винайшли донер-кебаб - Народний парк Хазенхайде - Еротичний супермаркет LSD
