Мон Сен-Мішель

Переглядаючи фотографії пам'яток Франції, швидше за все, ви часто натикаєтеся на фотографію казкового замку.


Насправді це не замок, а острів на якому побудовано укріплене абатство Мон Сен Мішель. Сьогодні це одна з головних пам'яток не тільки Франції, але і всієї Європи.

Відвідування цього місця варто дуже ретельно спланувати, так як є багато нюансів. Ми проклали наш маршрут по північній Франції так, щоб бути тут під час низького припливу, коли вода 7-10 днів не досягає стін, а також під час максимального припливу в 13 з половиною метрів.

Розклад припливів дивіться на офіційному сайті. У таблицях представлені тільки дні, коли вода досягає стін.


Далі, вам потрібно визначитися, чи будете ви ночувати і де. Є два варіанти - ночувати на острові або на березі. Ми ночували на острові (найдешевший готель десь 150 євро) і можемо сказати, що краще ночувати на березі. Це дешевше і зручніше. Автобуси ходять дуже часто і ви можете дістатися до воріт за 10 хвилин в будь-який час. А можете орендувати велосипед, їх також пропускають на міст.

До 2013 року автомобілі приїжджали прямо під ворота абатства. У якийсь момент число відвідувачів стало настільки великим, що було прийнято рішення заборонити проїзд автомобілів. Ось така була краса:


У 2013 році був побудований новий міст з смугами для автобусів і пішоходів. Його довжина близько 2-ух кілометрів і проїзд туристичних автомобілів по ньому заборонений.


Так міст виглядає зверху. Біля самих воріт викладена бетонна площадка, щоб уникнути бруду. На наступній фотографії прилив вже почався.


А тут висота води досягла 13-ти метрів. Фотографії зроблені з верхнього оглядового майданчика абатства.


У перший раз ми приїхали надвечір, коли вода кілька днів не доходила до стін абатства. Територія навколо підсохла і можна було вільно погуляти. У дні, коли немає припливів, ввечері біля стін абатства дуже затишно, так як туристів практично немає.




Таке фото неможливо зробити під час припливів через бруд.




Вдруге ми приїхали вже на ночівлю під час найвищого припливу. Автомобіль залишили на величезній стоянці. Між стоянкою і островом постійно ходять безкоштовні шатли. Ми взяли тільки рюкзаки, брати сумки на одну ніч немає сенсу.


У дні припливів в абатстві ДУЖЕ багато народу, просто штовханина. Це фото я зробив рано вранці, так як вдень тут не проштовхнутися.


Спробували погуляти навколо абатства між відливами. Обійти його ще вийшло, але відійти навіть на 100 метрів вже було нереально, суцільний бруд. Туристи брали екскурсії і ходили місити бруд босоніж в складі організованих екскурсій. Задоволення сумнівне.

До речі, будьте уважні і не гуляйте далеко від стін за дві години до припливу, а то з вами може статися ось таке - відео. І стежте піском, не заходьте в бруд - відео.


Увечері почали шукати місце для спостереження за припливом. В основному всі люди товпляться на стінах і вежах. Як виявилося, на самій верхівці абатства є величезний оглядовий майданчик. Вхід туди через абатство, а тому платний, але воно того варте.

Ми познімали фотографії та таймлапси і пішли вниз, щоб потрапити на дальній оглядовий майданчик. Він знаходиться біля однієї з зупинок автобуса, на карті позначений як Dam.

Внизу нас чекав сюрприз. Хоча не зовсім: з інтернету ми вже знали, що вода зайде в абатство при такому високому припливі.


А ось люди, які не знали цього виявилися замкненими в абатстві на 2 години. Ми роздяглися до трусів і пройшли через ворота, глибина була десь 80-т сантиметрів. Нагадаю, що висота припливу була 13 метрів 55 сантиметрів.


Далі ще потрібно дійти до мосту, при сильних хвилях це не так просто. На мосту товпилося 500 туристів, які приїхали дивитися на приплив, але так і не змогли потрапити в абатство. Чому не можна було просто зняти взуття, я не розумію.


З дамби відкривається найкращий вид на абатство, але тільки, якщо у вас є довгофокусний об'єктив. Якщо у вас його немає, фотографуйте з мосту (фото номер три згори).

Як виявилося на дамбі, з нею є одна проблема: якщо в даний момент тече вода, то вона трясеться, тому знімати на довгій витримці неможливо. Фотографія вийшла далеко не найкраща, але красу місця можна оцінити.


В інтернеті можна знайти казкові зображення цього замку з ідеальним відображенням у воді. На жаль, після будівництва мосту, зняти такі фотографії стало набагато складніше, тому що тепер вода знаходиться в постійному русі. Думаю, ми ще повернемося туди як-небудь і спробуємо.

Як дістатися: найкраще - на автомобілі. Місце це на відшибі, тому добиратися на громадському транспорті не так зручно. Популярний варіант - на поїзді в Ренн, і далі на автобусі. Розклад дивіться на цьому сайті. Якщо автобуса з Ренну немає, то дивіться поїзди до Pontorson і автобуси або таксі звідти (розклад, 7 км від Мон-Сен-Мішель). До Pontorson є так само кілька автобусів в день з Сен-Мало. Якщо ви на велосипеді, то доїхати від Pontorson елементарно.