Соляне озеро Салар-де-Тара

Соляне озеро Салар-де-Тара - це дуже незвичайне і досить важкодоступне місце в пустелі Атакама. У нашій туристичній кар'єрі це була найнебезпечніша поїздка. Правда, напевно, і найцікавіша.


Небезпечна вона з багатьох причин. Якщо до гейзерів Татіо або лагуни Місканті ви спочатку довго піднімаєтеся на висоту в 4200 метрів, потім гуляєте годину-дві на місці і починаєте спуск, то тут ви будете перебувати на висоті довго.

Поїздка зайняла у нас 7 годин, з них приблизно 6 годин висотах 4600-4900 метрів! Для непідготовленого туриста - це дуже багато. Вся біда в тому, що якщо стане погано, то допомоги чекати нізвідки. Уявіть, що буде, якщо погано стане водієві, а до початку спуску їхати ще 2 години.
 
Ми висоту більш-менш витримали, хоча приїхали в поганому стані і довелося випити таблетки від головного болю. А ось цей водій знепритомнів на висоті 4850 метрів. Завжди дивувався, як можна потрапити в аварію посеред пустелі. Виявляється можна.


Виїжджали ми рано вранці, ще до світанку. Звичайно, попередньо залили повний бак, взяли воду, їжу і ліки.


Досить швидко піднялися на плато.


Тут вирішили випробувати дрон на висотах понад 5000 метрів. Як виявилося - літає без проблем. З цікавого, згори побачили туман. Звідки він береться на такій висоті, де немає води і вологи? Та й дощів тут не буває.


Врахуйте ще такий маловідомий факт. На великих висотах автомобілі катастрофічно втрачають потужність. На висоті 4800 ваш "потужний" джип буде плестися під гірку 20-30 км на годину.


Перша частина шляху досить легка. Висота нас ще не вимотала, та й дорога гарна. Звертаємо з траси тут S 23 03.618 W 67 29.168. До цієї точки можна доїхати на будь-якому автомобілі. Тут знаходяться цікаві кам'яні утворення Ченці Пакана (Monjes de la Pacana).




А далі починається найцікавіше. Дорога закінчується, починається пустеля. І під словом пустеля я маю на увазі абсолютно порожнє, мертве місце, без рослинності, доріг, без будь-яких вказівників. І по цій території вам доведеться проїхати 30 кілометрів в один бік і 30 кілометрів назад.

На наступному фото можна подивитися приблизно в який бік їхати. Згори видно колії, але з землі їх практично не розгледіти.


Було реально лячно. GPS марний, бо тут немає доріг і він показує просто пусте місце. Але використовуйте його, щоб записати трек, по ньому і повернетеся. У нас навіть карти не було, ми їхали просто навмання. Причому, навколо - ні душі, на 15 кілометрів тільки пустеля!

Дорога не просто грунтова, вона з ямами, ярами. Глухли ми, напевно, разів 5, не забувайте, що на висоті у машини мало потужності. Бувають випадки, коли туристи застрягають в піску. Доречі телефонного зв'язку тут теж немає. Застрягнете або зламаєтеся, і доведеться чекати інших туристів або мікроавтобус з групою.

Там, де помаранчева стрілка - крутий підйом - найскладніша ділянка. Там де нижня стрілка їдьте повільно, так як постійно зустрічаються улоговини, їх видно на зображенні. Влетите в таку на швидкості - там і залишитесь.


Далі починається довга і рівна ділянка, практично до самого озера. Куди їхати - не зрозуміло. Ми їхали просто вперед. З супутника дорогу, звичайно, чітко видно.


Але на землі губишся Це кадри з відео, яке знімав дрон, він летів за нами в автоматичному режимі.






Координати кінцевої точки S 22 59.068 W 67 18.171. Там знаходиться невеликий будиночок, де сидить наглядач. Вас попросять занести свої дані в журнал відвідувачів.


А саме озеро? Є воно там, красиве. Але у нас в цей момент вже почала крутитися голова і потрібно було повертатися.












Біля озера живуть якісь бабаки.


На зворотному шляху, на висоті 4800 метрів, побачили лисеня. Лисиць в Атакамі багато і їх фото часто фігурують у звітах мандрівників. Але у всіх вже дорослі лисиці, які втратили колір, а ми знайшли дуже миле і яскраве лисеня. Підгодовували його їжею і пофотографувати. Правда, виявилося, що на такій висоті навіть просто тримати в руках 2.5 кілограмовий фотоапарат було реальною проблемою. Після кожного кадру руки німіли і потрібно було їх розминати.




Ось така вийшла поїздка. Хоч і важко, але зате набралися вражень на все життя.

Як дістатися: В складі організованої екскурсії з San Pedro de Atacama. Якщо на автомобілі, то вам сюди S 22 59.068 W 67 18.171.