Валбона

У Албанію ми поїхали саме через це місце. А опис місця знайшли у цьому блозі. Варто сказати, що інформації про Валбону російською мовою дуже мало. А на момент нашого візиту у 2011 році вищевказаний блог був єдиним посиланням у Гуглі!

Долина Валбона - це заповідник і досить важкодоступне місце в "албанських Альпах" з надзвичайно мальовничою природою. Сюди немає асфальтованої дороги й тому туристів тут одиниці. Але й не можна сказати, що дістатися занадто складно, грунтова дорога дозволяє проїхати на будь-якому автомобілі. Нам була озвучена інформація, що ми були першими жителями України, що відвідали це місце.

Завдяки американці Кетрін, яка приїхала до Валбони декілька років тому і залишилася там жити, з'явився Інтернет-ресурс з інформацією про Валбону http://www.journeytovalbona.com. Вона разом з місцевим майстром на всі руки Альфредом організувала невеликий готель Rilindja Hotel, у якому ми й зупинялися. У Валбоні є ще декілька місць, де можна переночувати. До речі, Альфред - це хтось на кшталт місцевого "начальника". Він звичайний корінний житель цієї місцевості, але робить дуже багато для розвитку регіону, аж до того, що будує електростанції та прокладає дороги, розчищаючи скелі за допомогою вибухів. Причому він не багатий, усе виходить завдяки праці та великому бажанню.




Основне, навіщо люди сюди приїжджають - це відпочинок на природі та піші прогулянки. Кетрін самостійно прорубала і протоптала пішохідні стежки в горах, а також розмітила їх. Ми з задоволенням прогулялися двома стежками.




Місце це настільки "дике", що у 2011 році, коли були встановлені спайдер-камери, що реагують на рух, то у 20 метрах від будиночка, на річці, зняли багатьох тварин, серед яких був навіть ведмідь. Коли ми гуляли вздовж річки, то постійно чули в кущах шум тварин, іноді досить великих, було страшнувато.


У Валбоні сподобалось абсолютно все: приголомшлива природа, хороші люди, домашня їжа, кролик Шок, який просто прийшов із лісу та залишився жити у дворі. Форель, яка вистрибувала зі ставка на землю й доводилося підбігати й кидати її назад у воду. Часто згадуємо це місце та порівнюємо його з іншими. Спробуємо потрапити сюди коли-небудь ще, навесні, коли буде танути сніг і будуть водоспади.




















































Як дістатися: Дістатися можна зі Шкодера та з Тирани. Інформація постійно змінюється, тому перевіряйте цю сторінку. Ми їхали з Веліпойе через Шкодер до Комана. Там сідали на паром і їхали до Фьєрза. Далі через містечко Байрам-Цуррі їхали вже до Валбони. Асфальтована дорога закінчується на повороті на Валбону. Причому повноцінного вказівника немає, просто висить дерев'яна табличка, будьте уважні.