Поліський природний заповідник

На півночі України біля кордону з Білоруссю розташований Поліський природний заповідник, створений у 1968 році з метою збереження характерних для Полісся соснових лісів і боліт. Дістатися сюди автомобілем із Києва можна менше ніж за 4 години. У селі Селезівка розташована центральна садиба заповідника, де є візит-центр і невеличкий музей природи. Біля садиби починається маркована екостежка (3 км), на якій установлено інформаційні таблички.

Ми провели в заповіднику два дні. Ночували в дерев'яних будиночках на території садиби, можна сказати, в лісі. В будиночках нічого немає, крім спальних місць (у деяких є ще умивальники), тому помитися не вийде. Але є пічки, холодно не буде навіть узимку. Воду для чищення зубів, умивання та вживання набирали з криниці. Харчувались у їдальні садиби. 

З мобільного зв'язку працює тільки Київстар. Будьте уважні - телефон може переключитись у білоруський роумінг. 

Що там робити? Це ліс. Ліс красивий, різноманітний. Наявність величезної кількості боліт зробило цей район малодоступним для людини та непридатним для сільського господарства. Це врятувало від винищування різних тварин. Ми не бачили великих тварин, але знайшли багато маленьких. Найцікавішою знахідкою була лісова миша-соня. Вона любить сидіти у шпаківнях. Тому, якщо бачите сліди екскрементів біля дірки у шпаківні, то цілком імовірно, що там буде соня. Ми два рази дивилися таку шпаківню й обидва рази знаходили соню. Цікаво, що миша не тікала відразу в ліс, а обидва рази стрибала на спину комусь із нас і сиділа там близько хвилини.

Знаходили також сліди, наприклад, лосині. А деякий час тому в 50 метрах від будиночків у садибі знайшли сліди вовка. Бачили декілька бобрових гребель на болотах.

Але найцікавіше в околицях для широкого кола туристів - це гриби та ягоди. Навесні та влітку ягідний сезон, восени, відповідно, грибний. Грибів настільки багато, що в деяких людей із нашої групи почалася "грибна лихоманка". Вони відмовлялися від екскурсій і вставали о 6 ранку, щоб назбирати побільше грибів :) Оскільки гриби тут ніхто, крім туристів, не збирає, то вони виростають до неймовірних розмірів, я раніше таких величезних не бачив. Тому, якщо ви хочете назбирати грибів, то сюди можна приїхати вранці на машині, погуляти в лісі весь день і повернутися додому ввечері.

У заповіднику з часів Київської Русі збереглась унікальна форма бджільництва - бортництво. Багато місцевих жителів роблять спеціальні вулики та розвішують їх у лісі. Сім'ї бджіл знаходять їх і оселяються.

Як дістатися: З Києва їхати близько 4-х годин автомобілем. Орієнтир - грунтова дорога від села Сирниця до села Селезівка. Центральна садиба заповідника знаходиться в селі Селезівка. Ми їздили в організований тур від компанії "Унікальна Україна". Також сюди їздять з велотурами Веловуйки.